Карніка — це європейська порода, отримана шляхом схрещування італійських бджіл із кіпрськими трутнями. Наразі відомо сім ліній. Під час вибору штаму враховується кліматична зона.
Бджоли породи Карніка мають сріблясто-сіре забарвлення, що робить їх схожими на карпатську породу. Плодючість досить великих маток, вага яких досягає 0,25 грама, може становити від 1400 до 2000 яєць.
За посіву наприкінці зими, бджоли Карніка забезпечують непоганий ранній медозбір, сприяючи збільшенню сім’ї.
Переваги породи Карніка
До беззаперечних переваг цієї породи можна віднести:
- відсутність негативної реакції на погану погоду — навіть у прохолодні дні та за мряки бджоли продовжують збір нектару;
- добре переносять перепади висоти до 1,5 кілометра;
- високу продуктивність воску;
- здатність самостійно виганяти кліщів вароа та воскову міль;
- здатність сімей витримувати морози до -20 градусів;
- білу печатку стільників.
До цього можна додати, що бджоли Карніка надають перевагу збиранню нектару з культурних рослин і плодових дерев. Щоправда, обмежена поліфлорність може вважатися і недоліком.
Проблеми породи
Якщо говорити про недоліки, то серед них:
- Карніка зимує не дуже сильними сім’ями — 6–7 рамок;
- Під час інтенсивного медозбору може заливати гніздо медом — завжди потрібно ставити корпус із сушею зверху.
Ознаками чистої породи є тиха заміна матки та тимчасове колективне проживання маток.
Написати коментар